Монети періоду австро-угорської крони (1892–1918) були запроваджені внаслідок грошової реформи 1892 року, коли Австро-Угорщина перейшла на золотий стандарт і замінила гульден новою валютою — кроною (1 крона = 100 гелерів/філерів). Карбування здійснювалося окремо для австрійської та угорської частин імперії, але в межах єдиної грошової системи. На аверсі більшості монет зображено імператора Франц Йосиф I, а з 1917 року — імператора Карл I. Реверси містили імперського двоголового орла (в Австрії) або угорський герб із короною Святого Іштвана.
Монети виготовлялися із золота (10, 20, 100 крон), срібла (1, 2, 5 крон), а також з нікелю та бронзи для дрібних номіналів. Дизайн відзначався високою якістю гравіювання та чіткою геральдикою, що підкреслювала статус Австро-Угорщини як великої європейської держави. Після розпаду імперії у 1918 році карбування крони припинилося, а новоутворені держави запровадили власні валюти. Для колекціонерів цей період є особливо цінним, адже монети відображають завершальний етап існування багатонаціональної монархії та мають значне історичне й інвестиційне значення.
