Монети Австрії періоду Священної Римської імперії (талер, 1741–1805) карбувалися як основні срібні одиниці великих номіналів і були популярними в обігу в Центральній Європі. Талери випускалися у різних системах, зокрема за стандартом конвенційного талера (Conventionsthaler) після монетної реформи 1753 року, що уніфікувала вагу та вміст срібла. На аверсі монет зазвичай розміщувався портрет правителя, зокрема імператриці Марія Терезія, імператора Йосиф II або імператора Франц II, із латинськими титулами. Реверси містили двоголового орла Священної Римської імперії, герби спадкових земель та імперську символіку.
Талери карбувалися переважно зі срібла високої проби, а їхній дизайн вирізнявся детальністю гравіювання та художнім оформленням, характерним для бароко та класицизму. Монетні двори Відня, Прази, Кремниці та інших австрійських територій забезпечували широкий обіг монет як в імперії, так і за її межами. Період 1741–1805 завершився з падінням Священної Римської імперії у 1806 році, що робить ці монети цінним історичним та нумізматичним свідченням кінцевого етапу імперської монетної традиції Австрії.
