Монети Гвінея-Бісау періоду 1977–1997 років належать до етапу формування національної грошової системи після здобуття незалежності від Португалія у 1974 році. У цей час у країні було запроваджено власну валюту — песо Гвінеї-Бісау, яка поділялася на 100 сентаво. Монети карбувалися для забезпечення внутрішнього грошового обігу та поступового утвердження економічного суверенітету молодої держави. Вони виготовлялися переважно з алюмінію, латуні та мідно-нікелевих сплавів, що відповідало економічним умовам країни та загальним стандартам монетного виробництва того часу.
Художнє оформлення монет цього періоду відображає символіку незалежної держави та її природну й культурну спадщину. На аверсах зазвичай розміщувався державний герб і назва країни, тоді як реверси містили позначення номіналу, рік карбування та тематичні зображення, пов’язані з сільським господарством, рибальством або представниками місцевої фауни. Значна частина випусків була створена за участі Національний банк Гвінеї-Бісау, який відповідав за регулювання грошового обігу. Монети періоду песо перебували в обігу до кінця 1990-х років, коли країна приєдналася до валютної системи західноафриканського франка КФА, що стало важливим етапом економічної інтеграції регіону.
