Монети періоду австро-угорського гульдена (1857–1892) з’явилися після грошової реформи та укладення Віденської монетної конвенції 1857 року. Основною грошовою одиницею став гульден (флорин), що поділявся на 100 крейцерів, а монетна система базувалася на срібному стандарті. Після утворення дуалістичної монархії Австро-Угорщини в 1867 році карбування здійснювалося окремо для австрійської та угорської частин імперії, але з єдиною номінальною системою. На більшості монет цього періоду зображено імператора Франц Йосиф I, а на реверсі — герб імперії або угорський герб залежно від місця карбування.
Монети виготовлялися із золота (4 і 8 гульденів), срібла (1 і 2 гульдени) та мідних сплавів (крейцери). Дизайн поєднував імперську символіку — двоголового орла, корони та геральдичні щити — з латинськими або німецькими легендами. У 1892 році система гульдена була замінена кроною внаслідок переходу на золотий стандарт, що завершило цей нумізматичний період. Для колекціонерів монети 1857–1892 років становлять значну історичну цінність як символ економічної модернізації та політичного компромісу Австро-Угорщини.
