Монети Тібету періоду «Tibetan Authority» (1907–1959) відображають завершальний етап розвитку національної грошової системи перед включенням регіону до складу Китай. Карбування здійснювалося в Лхаса та інших центрах під контролем місцевої адміністрації. Для цього часу характерне використання срібла, міді та білону, а також поступова стандартизація ваги й номіналів (зокрема танка, сріанг). Монети зберігають традиційну технологію ручного карбування, що зумовлює незначні варіації форми та рельєфу навіть у межах одного випуску.
Художнє оформлення поєднує архаїчні тибетські мотиви з елементами модернізації: поширеними є зображення снігового лева, буддійських символів і написів тибетським письмом із датуванням за місцевою ерою. Окремі емісії демонструють впливи зовнішніх контактів, зокрема Британська Індія, що простежується у спробах уніфікації монетного обігу. Ці пам’ятки становлять значну історико-культурну цінність і є важливими експонатами музейних колекцій, ілюструючи перехід Тібету від традиційної до більш впорядкованої фінансової системи.
