Монети, випущені Державним банком СРСР у 1991–1992 роках, належать до завершального етапу існування радянської грошової системи та відображають глибоку політичну й економічну кризу періоду розпаду Союзу. Вони є унікальним нумізматичним свідченням перехідної епохи, коли радянська держава фактично припинила існування, але її фінансові інститути ще певний час функціонували.
Карбування цих монет відбувалося в умовах грошової реформи та гострого дефіциту ресурсів. У зв’язку з цим традиційні матеріали були замінені на дешевші сплави, зокрема залізо, сталь із покриттям та мідно-цинкові сплави. Монети цього періоду вирізняються спрощеним технологічним і художнім виконанням.
