Монети Бельгії періоду правління Леопольд II (1865–1909) відображають епоху економічного зростання та колоніального розширення держави наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття. Карбовані в межах стандартів Латинського монетного союзу, вони випускалися в номіналах від 1 і 2 сантимів до 20 франків із міді, срібла та золота. На аверсі традиційно зображено профіль короля з легендою французькою або нідерландською мовами, тоді як реверс прикрашено державним гербом із коронованим левом та девізом «L’union fait la force», що підкреслював ідею національної єдності.
Художній стиль монет цього періоду поєднує академічну стриманість із чітким рельєфом і витонченими геральдичними деталями, характерними для європейської монетної традиції кінця ХІХ століття. Випуски доби Леопольда ІІ вирізняються стабільними ваговими параметрами та високою якістю карбування, що робить їх важливими історико-нумізматичними пам’ятками, які репрезентують Бельгію як індустріально розвинену монархію того часу.
