Монети періоду Князівства Болгарія (1878–1907) відображають становлення національної грошової системи після визволення від османського панування та проголошення автономного державного утворення. Офіційна грошова одиниця — лев — була запроваджена 1881 року за правління князя Фердинанд I. Карбування здійснювалося переважно на європейських монетних дворах; у обігу перебували золоті (10, 20 левів), срібні (1, 2, 5 левів) та розмінні мідні й нікелеві номінали (1–20 стотинок).
Художнє оформлення монет поєднувало європейські академічні традиції та національну символіку. На аверсі розміщувався портрет правителя або малий державний герб із коронованим левом, на реверсі — номінал і рік карбування в обрамленні вінків чи орнаментальних елементів. Монети цього періоду вирізняються чіткою рельєфною пластикою, високою якістю металу та є важливими пам’ятками формування болгарської державності наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття.
