Монети Тонкіну — це грошові знаки, що перебували в обігу на території північного В’єтнаму в період французького колоніального впливу наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття. Вони поєднують традиції східної монетної справи з елементами європейського карбування: поряд із класичними круглими монетами з квадратним отвором трапляються випуски французького індокитайського типу із латинськими написами, державними символами та номіналами у центах і піастрах. Для виготовлення використовували мідь, бронзу, цинк і срібло, що відображало економічний розвиток регіону та потреби місцевого грошового обігу.

Колекційна цінність монет Тонкіну полягає у їхній історичній та культурній репрезентативності. Вони є свідченням взаємодії в’єтнамської імператорської традиції та колоніальної адміністративної системи Французького Індокитаю. Художнє оформлення монет вирізняється лаконічністю композиції, каліграфічними ієрогліфами та символікою влади, що робить їх важливими пам’ятками нумізматики Східної Азії та цінними експонатами музейних і приватних зібрань.