Монети періоду правління царя Фердинанд I (1908–1918) відображають етап проголошення незалежності та утвердження Болгарія як царства. Після 1908 року грошова система зберегла традиційний номінал — лев, проте художнє оформлення набуло імперської репрезентативності. В обігу перебували золоті (10, 20, 100 левів), срібні (1, 2, 5 левів) та розмінні мідно-нікелеві й мідні монети (стотинки). Карбування здійснювалося на провідних європейських монетних дворах із дотриманням високих технічних стандартів.
Аверс монет прикрашав профільний портрет царя у військовому мундирі або лавровому вінку, що підкреслював суверенітет і монархічний статус держави; на реверсі розміщувався державний герб із коронованим левом, номінал і рік карбування. Стиль відзначається академічною пластикою, чіткою деталізацією рельєфу та символічною урочистістю. Монети цього періоду є цінними нумізматичними пам’ятками доби національного піднесення, що передувала випробуванням Балканських воєн і Першої світової війни.
